Протокол дій після повіні

ТИПОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА № 323-ХХ/23

на проведення робіт по усуненню наслідків повені

в житлових багатоквартирних та приватних будинках.

 

м.Київ 

       

Мета проекту : локалізація та мінімізація завданої шкоди

від техногенної катастрофи на Каховській ГЕС внаслідок

терористичних дій з боку Російської федерації.

 

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

 

1.1. Дані рекомендації передбачають заходи що до забезпечення санітарно допустимих умов в приміщеннях житлових та багатоквартирних будинках .

1.2. Дані рекомендації передбачають тимчасові заходи не надають сто відсоткової гарантії усунення бактеріологічного забруднення на постійній основі.

1.3. Дані рекомендації передбачають заходи для приведення затоплених приміщень підвальних та перших поверхів житлових будинків до стану відповідності державним санітарним нормам від:

1.3.1.        Затоплення річною водою;

1.3.2.        Затоплення водою з включенням продуктів побутової каналізації;

1.3.3.        Затоплення водою з включенням органічних забрудників, а саме: мертвої річкової фауни (риба, раки тощо), залишків старих та новостворених цвинтарів, трупів загиблих внаслідок катастрофи людей та тварин;

1.3.4.        Затоплення водою з включенням хімічних та органічних відкладень із дна водосховища.

1.4.          Надані рекомендації базуються на чинних державних будівельних нормах та адаптовані для попереднього проведення заходів власними силами пересічних громадян.

 

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

 

В цій технологічній карті є посилання на такі нормативні акти та нормативні документи:

ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва

ДБН В.1.2-2:2006 Навантаження і впливи. Норми проектування

ДБН В.2.1-10-2018 Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування

ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування

ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСТУ-Н Б В.1.1-38 Настанова щодо інженерного захисту територій, будівель і споруд від підтоплення та затоплення

ДСТУ Б В.2.7-43-96 Будівельні матеріали. Бетони важкі. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-101-2000 Будівельні матеріали. Матеріали рулонні покрівельні та гідроізоляційні. Загальні технічні умови (ГОСТ 30547-97)

ДСТУ Б В.2.7-108-2001 Будівельні матеріали. Мастики покрівельні та гідроізоляційні. Загальні технічні умови (ГОСТ 30693-2000)

ДСТУ Б В.2.7-126:2011 Будівельні матеріали. Суміші будівельні сухі модифіковані. Загальні технічні умови

ДСТУ-Н Б В.2.6-212:2016 Настанова з виконання робіт із застосуванням сухих будівельних сумішей

ДБН  В.2.6-хх:202х Проектування гідроізоляцій будівель і споруд

 

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

 

Нижче подано терміни, вжиті в цих будівельних нормах, та визначення позначених ними понять.

• Несучі конструкції - це будівельні конструкції, що становлять несучий остов (каркас) будинку або споруди, забезпечуючи їх надійність і довговічність
• Гідроізоляція - система захисту конструкцій, будівель і споруд від проникання або шкідливої дії води та інших рідин, або попередження їх витоку, яка включає гідроізоляційний шар (мембрану, пласт) і заходи щодо їх захисту і посилення.
• Гідроізоляція горизонтальна протикапілярна - гідроізоляція, що перешкоджає капілярному руху вологи усередині конструкції стіни (гідроізоляційний шар, наведене електромагнітне поле).
• Гідроізоляція ін’єкційна - гідроізоляція створена на нагнітанні у глибину конструкції під тиском спеціальних розчинів для надання конструкціям споруди водонепроникності та міцності.
• Гідроізоляція монтувальна - гідроізоляція, що виконана з окремих водонепроникних конструктивних елементів, які закріплюються до основ конструкції за допомогою механічних кріпильних елементів або приклеюванням.
• Гідроізоляція обклеювальна - гідроізоляція у вигляді суцільного водонепроникного килиму з рулонних гідроізоляційних матеріалів, кріплення яких виконується наплавлюванням, приклеюванням або механічно до поґрунтованих поверхонь конструкцій.
• Гідроізоляція фарбувальна - гідроізоляція створена шляхом нанесення на поверхні декількох шарів спеціальних матеріалів товщиною 2 мм…5 мм.
• Гідроізоляція проникаюча - гідроізоляція створена шляхом нанесення на поверхню конструкції декількох шарів спеціальних розчинів, окремі елементи яких проникають в глибину конструкції для надання водонепроникності та міцності.

 

4. АЛГОРИТМ ДІЙ

 

До прийняття певних заходів необхідно визначити їх доцільність враховуючи стан оточуючої ситуації та будівельних конструкцій. Виявити дефекти чи визначити їх відсутність та за необхідності, або наявності сумнівів отримати консультацію професіоналів будівельної галузі. Для запобігання помилок рекомендовано діяти поетапно за алгоритмом визначеним в Таб.1., в якій також зазначено інструментарій та матеріали які можуть знадобитися на кожному з етапів.

Таб.1. Алгоритм дій

 

	Назва заходу	Допоміжний інструментарій та матеріали
1	Аналіз геологічної ситуації навколо будинку.	- за необхідності звернення до фахівців.
2	Визначення несучої здатності будівельних конструкцій.	- Склерометр або ультразвуковий аналізатор. - Молот та зубило.
3	Осушення приміщень від води.	- Асенізаторська машина. - Дренажний насос занурювального або поверхневого типу, рукава (шланги), подовжувачі, наприклад: Karcher SP 5 dual; Delta JY1000 - Відра, ганчірки.
4	Зачистка забруднених поверхонь основних конструкцій.	- Металеві або полімерні жорсткі щітки, відра, ганчірки.
5	Осушення приміщень від надлишкової вологи.	- Осушувач промисловий, наприклад: Aquaviva AV-50DT - Теплова гармата, наприклад: VITALS GH-151
6	Антисептичні заходи проникної дії.	- Захисний набор: плащ з поліетилену, респіратор, гумові рукавички та окуляри. - Антисептики на органічній основі, наприклад: Ceresit CT 99 або аналогічний засіб. - Антисептики на водорозчинній основі, наприклад: Sikagard-717W або Sikagard-71W PRO, або аналогічний засіб. - Біовогнезахист для деревини на водній основі, наприклад: Sikagard-261W або аналогічний засіб.
7	Антисептичні заходи поверхневої дії.	- Захисний набор: плащ з поліетилену, респіратор, гумові рукавички та окуляри. - Засіб миючий лужний пінний хлорний з дезінфекційною дією, наприклад: Dezo LPX145 - Антисептичні засоби поверхневої дії, наприклад: Білизна, Бура, Оцет
8	Гідроізоляція елементів	- Відповідно технічного рішення
9	Усунення запахів.	- Озонування - Сода
10	Ведення журналу ремонту.	- Зошит, фотокамера
11	Профілактичні заходи запобігання руйнації та подальша експлуатація	- Відповідно технічного рішення

 

 

 

5. ВИЗНАЧЕННЯ ГЕОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ

 

• Задача етапу: переконатися у відсутності загрози просідання чи інших механічніх ушкодженнь та деформацій будівельних конструкцій будівлі.
• Перш за все необхідно зробити зовнішній візуальний аналіз (огляд будівлі), визначити наявність або відсутність дефектів ґрунту та відмостки навколо будинку на предмет вимоїн, просідань чи зсувів ґрунта. За наявності таких отримати консультацію від геологів або фахівців будівельної галузі. У випадку з середньо та багатоповерховими житловими будинками зробити геологічні вишукування в дотичних до об’єкта точках для визначення фізико-механічних властивостей ґрунтів на спроможність по несучій здатності та відсутності потенціальних ризиків для конструкцій будинку. Див. Таб.1.

  

6. ВИЗНАЧЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЇ

 

6.1.    Задача етапу: Визначити конструктивну спроможність будівельних елементів будівлі до подальшої роботи, тобто переконатися що конструкції будівлі не ушкоджені та не складають потенційної небезпеки для перебування та проживання людей.

6.2.    Визначити конструктивну спроможність будівельних елементів будівлі до подальшої роботи можна наступним чином:

         - звернутися до державної або приватної експертної організації будівельної галузі. Наприклад: ДНДІБК (державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій) або іншого аналогічної організації;

         - за відсутності даної можливості до фахівців будівельної галузі (конструкторів, архітекторів, інженерів-будівельників);

         - самостійний аналіз.

6.3.    В разі проведення самостійного аналізу, необхідно:

6.3.1.  Визначити зону затоплення та водо-, вологонакопичення.

6.3.2. Демонтувати штукатурний шар а також інші оздоблювальні шари за їх наявності, це стосується і керамічної плитки ванних кімнат.

6.3.3. Виконати візуальний огляд на предмет тріщин та характеру їх розкриття. Досить детально це питання розкрито в протоколі «Ковальської» за цим посиланням. За наявності небезпечних тріщин необхідно звернутися до фахівця.

6.3.4. Визначити несучу здатність конструктивного елементу. В разі повнотілої керамічної цегли та бетону це може бути склерометр (інша назва: Молот Шмідта), ультразвуковий аналізатор, або інший сертифікований інструмент. За відсутності таких можна зробити наближений аналіз власноруч: Візьміть зубило, застроміть один з його кінців в зразок і забивайте його молотком. Якщо через 10-15 ударів зубило поринуло в бетон на 5 мм, міцність бетону становить від М-100 до М-150. Якщо занурення складе 6-10 мм, це бетон марки М-75 (клас В5). Якщо зубило не занурюється в бетон, а натомість від зразка відколюються дрібні шматочки, твердість бетону складе М-200 – М-250, а це клас В15-В20.

6.3.5. Важливо переконатися, що цегла здатна тримати свою геометрію:

         - не розм’якла - пробу можна зробити цвяхом, в гірших випадках навіть пальцем;

         - не піддалася розшаруванню (якщо вже суха) – візьміть зубило, спрямуйте гострим кінцем в зразок і вдарте його молотком пару разів з середньою силою, якщо цегла почала кришитися тонкими шарами – її несуча здатність втрачена і подальше перебування в будинку є ризикованим.

6.3.6. В разі якщо несучими елементами стін є газоблок або піноблок, необхідно забезпечити його рівномірне висихання, а тріщини товщиною до 1,5 мм не є критичними для несучої здатності.

 

7. ОСУШЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ ВІД ВОДИ

 

• Задача етапу: прибрати воду з приміщень з мінімізацією ризику її повернення.
• Визначити затоплені ділянки та за можливості локалізувати, обмежити поширення води в інші зони.
• В разі наявності води в приміщення на момент прийняття заходів, необхідно виконати відкачку води з приміщень за рахунок наступних дій:

7.3.1. Замовити відкачку асенізаторською машиною (зазвичай їх функція відкачка з септиків та «ям»). В цьому випадку машина відкачує воду у власний бак, та вивозить її у визначене для скиду місце.

7.3.2. Влаштувати дренажний насос (помпу) таким чином щоб забірний кінець знаходився в нижчий точці приміщення з водою, а зовнішній викид був від будинку що найменше 5-6м. краще в нижчу частину ділянки, або прилеглої території. Задача: відвести воду щонайдалі від будинку для мінімізації ризику повернення води в приміщення. Дренажні насоси бувають занурювального типу та поверхневого, в більшості ситуацій ефективними будуть обидва. 

7.3.3. За відсутності можливості організації перших двох методів, необхідно вибрати воду самотужки відрами, ганчірками і т.ін., а якщо дозволяють обставини то за допомогою звичайного довгого шлангу за «Законом сполучених посудин» (закон гідростатики).

7.4.    Після повної відкачки води з приміщення необхідно переконатися, що вода відсутня в середині багатошарових конструкцій стін та підлоги.

Наприклад якщо в підвальному приміщенні використано систему фундаментної плити (подушки) яка має поверхневе утеплення а далі стяжку та оздоблення, то необхідно буде демонтувати оздоблення, стяжку та утеплення, щоб надбати можливість осушення основної несучої конструкції.

Інший приклад: якщо стіни мають кілька шарів, особливо за рахунок прихованих каркасів (гіпсокартоні фальш стіни, вагонка тощо), то необхідно демонтувати ці шари для забезпечення подальших дій по зберіганню конструкцій будівлі в робочому стані.

7.5.     В разі затоплення міжповерхового перекриття між підвальним та першим поверхами важливо розуміти його пошарову  конструкцію. При використанні в ньому пустотних плит перекриття важливо відвести воду з пустот плит за рахунок покрокового свердління отворів в місцях розташування пустот, на довжину плити по 3-4 отвори діаметром 20мм – це не завдасть шкоди несучій здатності самої плити та надасть змогу прибрати воду. В разі наявності утеплювача влаштованого по плиті, діяти аналогічно Пункту 5.2.

7.6.     Виконати фотофіксацію показових ділянок до і після проведення всіх етапів робіт, внести данні до журналу проведення робіт.

 

8. ЗАЧИСТКА ЗАБРУДНЕНИХ ПОВЕРХОНЬ ОСНОВНИХ КОНСТРУКЦІЙ

 

8.1.    Задача етапу: прибрати поверхневе забруднення з замоклих конструкцій, яке є потенційним збудником внутрішнього та поверхневого бактеріологічного забруднення конструкції. 

8.2.    Необхідно усунити з поверхонь конструкцій (цегляних стін, бетонних фундаментів, ФБС блоків, газоблоку тощо) всі видимі залишки бруду принесені водою, зробити це можна щільно жорсткою полімерною або металевою щіткою та протерти ганчіркою.

8.3.    Переконатися що не лишилися прилиплих залишків на поверхнях та в щілинах чи западинах конструкцій.

8.4.    Виконати фотофіксацію показових ділянок конструкцій, внести данні до журналу проведення робіт.

 

9. ОСУШЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ ВІД НАДЛИШКОВОЇ ВОЛОГИ

 

• Задача етапу: прибрати надлишкову вологу, надлишковою вологою вважається насичення повітря вологою більше ніж на 60%. Вологість повітря можна визначити гігрометром.
• Для усунення надлишкової вологи з приміщень використовують один із наступних методів:
  • Забезпечення максимальної конвекції (потоку) повітря крізь приміщення в комбінації з використанням теплової пушки. Для цього необхідно відкрити вікна в протилежних сторонах будинку, або ж відкрити всі можливі прорізи – необхідно створити протяг для виводу вологого повітря назовні. Визначити напрямок тяги. В середині приміщення розмістити теплову гармату викидом повітря в напрямку тяги.
  • Розміщення в приміщенні високоефективного (за можливості промислового типу) осушувача.
  • Розміщення в приміщенні вологоабсорбуючих (накопичувальних) матеріалів – воловбирачів у великій кількості, наприклад силікагелю.
• Виконати фотофіксацію показових ділянок конструкцій, внести данні до журналу проведення робіт.

10. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

 

• Задача: забезпечити власний захист та оточуючих людей від ризику отруєння активними хімічними речовинами що знаходяться в складі антисептиків.
• Під час роботи з антисептиками всі операції з ними повинні проводитися за допомогою засобів індивідуального захисту: респіратор, гумові рукавички та окуляри. Як захисну форму допускається використовувати плащ з поліетилену. Головне - це не допустити попадання отруйних складів на слизові оболонки та в дихальні шляхи. Після обробки всі засоби ЗІЗ необхідно ретельно очистити, бо на них можуть залишитися суперечки грибка, якими можливо заразити вже інше приміщення.

 

11. АНТИСЕПТИЧНІ ЗАХОДИ ПРОНИКНОЇ ДІЇ

 

• Задача етапу: забезпечити захист конструкцій на максимальну глибину від розвитку грибкових та пліснявих утворень.
• Перш за все треба визначити тип антисептика відповідно типу конструкції яка оброблятиметься. Наприклад антисептики, що підходять для обробки цегляних стін можуть нанести значної шкоди залізобетонним конструкціям. Для дерев’яних конструкцій необхідно використовувати відповідний тип антисептування. Використання антисептиків глибокої проникної дії забезпечить захист в хворобоутворючих бактерій та мікроорганізмів на довгий період. Важливо при проведенні робіт дотримуватися правил власної безпеки.
• Для антисептування зовнішніх поверхонь бетону, кам’яних конструкцій та цегли рекомендовано використовувати антисептики на органічній основі - дані антисептики є оптимальним вирішенням проблеми, призначаються для боротьби з грибковими колоніями, що вже успішно розвиваються - вони чудово впораються з рясно і сильно зараженими великими площами. Однак, у процесі своєї (досить тривалої) дії вони не зазнають присутності людини без засобів індивідуального захисту, бо їх робота виконується за рахунок активних токсинів. Витрата робочої речовини середня і становить від 60 до 70 мл на квадратний метр.
• Для антисептування внутрішніх та зовнішніх поверхонь кам’яних конструкцій та цегли рекомендовано використовувати антисептики на водорозчинній основі - вони здатні прекрасно розчинятися у воді і мають високий рівень проникнення в пори. Проте, вимити їх також легко. У структурі їх присутні мінеральні солі, (наприклад, купорос мідний/залізний або кремнефтористий натрій), які здатні роз'їсти арматуру. Відповідно, подібні просочення застосовуються по стінах, в яких відсутні металеві вкраплення (зазвичай це приміщення без несучих стін). Водорозчинні зразки пожежобезпечні, майже не виділяють неприємних запахів після нанесення.
• В конкретному випадку не рекомендовано використовувати антисептики на олійній основі - антисептик має певний ступінь токсичності, що робить її не бажаною для постійного контакту з органами дихання. Також масляні просочення мають клас горючості. Мають зовнішній темно-бурий вигляд. Шар не стійкий перед ультрафіолетовими променями. Накладення поверх них інших речовин також не рекомендується. Відповідно, ці суміші мають суто технологічну орієнтованість. У структурі частіше присутні сланцеві, кам'яновугільні або креозотові види олії.
• Нанесення антисептиків можливе за допомогою звичайного пензля. Їм буде зручно обробляти шви і кути, западання та інші геометричні дефекти поверхні. Якщо нанесення відбувається на оштукатурену поверхню, то краще антисептичний засіб наносити валиком або пульверизатором. Важливо, щоб температура навколишнього середовища не була нижчою за нуль градусів за Цельсієм. Рекомендовано провести захист у 2-3 шари, кожен наступний шар допускається накладати, не чекаючи висихання попереднього. Подібна техніка не дозволить бетону розшаруватись.
• Для обробки зовнішніх частин можна використовувати більш сильні та агресивні склади, які не підійдуть для внутрішніх приміщень. Завжди варто пам'ятати, що через вплив на зовнішні стінки погодних опадів, захисному шару буде потрібно періодичне підновлення, яке рекомендується проводити щорічно.

 

12. АНТИСЕПТИЧНІ ЗАХОДИ ПОВЕРХНЕВОЇ ДІЇ

 

• За відсутності професійних глибокопроникних засобів можна скористатися альтернативними методами, але слід зазначити що за ефективністю вони значно поступаються професійним і тому їх використання рекомендується тільки в випадках з незначними поверхневими намоканнями конструкцій.
• Хлорвмісний відбілювач «Білизна» - для обробки поверхні одну частину відбілювача змішують з десятьма частинами води. Обробляти таким розчином можна лише поверхні, стійкі до вологи та знебарвлення. Важливо пам'ятати, що працювати з розчином відбілювача хлору потрібно в респіраторі і захисних рукавичках.
• Засіб миючий лужний пінний хлорний з дезінфекційною дією (наприклад: Dezo LPX145) - Знищує бактерії, віруси та грибки. Використовується для пінного миття з одночасною дезінфекцією поверхонь, стін, підлоги, обладнання, ємностей, які контактують з харчовими продуктами в м’ясопереробній, птахопереробній, молочній, хлібопекарській, масложировій, рибопереробній промисловості, а також при виробництві напитків та консервів....
• Бура -для отримання розчину оптимальної концентрації на 4 л води додають склянку бури та ретельно розмішують. Далі необхідно провести очищення поверхні механічно, нанести розчин і промити уражені ділянки твердою щіткою. Протерти сухою чистою тканиною.